Вишивка подушки хрестом та стрічками: килимова обробка, використання бісеру та вовни
Звичайно, в будь-якому місті є магазини декору, в яких можна вибрати гарні предмети на власний смак та облаштувати інтер'єр. Але набагато приємніше і дорожче серцю самостійно виготовлені речі. У них не тільки проявляється смак господині, а й є її внутрішня енергетика, яка є найкращим оберегом для житла. Одним із найдавніших жіночих ремесел була вишивка, яка наносилася на одяг, рушники, хустки, ляльок і навіть на подушки. Ось і сьогодні самостійно вишита подушка говорить про незвичайну майстерність жінки, її художній смак і бажання творити прекрасне для своєї сім'ї.
Де і як з'явилися вишиті подушки?
Історичні джерела свідчать, що тканинні подушки почали використовувати ще у стародавньому Єгипті та Китаї. Вони, як предмет розкоші, були доступні лише знаті і прикрашалися дуже багато. Така подушка могла бути викладена дорогоцінним камінням і розшита золотою ниткою майстерними майстринями. У Греції та Римі, а пізніше і в Середньовічній Європі, був справжній бум на гарні дивані та постільні подушки.
Патриції та Європейська знать платили будь-які гроші за те, щоб роздобути такий розкішний предмет побуту. Особливо наполегливими були жінки – без вишитих диванних подушок інтер'єр їхніх будуарів був би неповним. У цей період попит породив і пропозицію — безліч молодих дівчат із бідних сімей навчалися різних видів вишивки і пізніше робили це своїм заробітком. Проте багаті жінки теж не гребували вишивальної роботи. У їхніх витончених доглянутих ручках завжди було якесь рукоділля, дуже часто саме невеликі подушечки. Вони могли стати чудовим презентом або просто прикрасою будинку.
Наші пращури взагалі мали своєрідний культ вишивки. Дівчата вчилися цій майстерності від самого народження і вже до підліткового віку мали мати повний комплект посагу, зробленого своїми руками. У ньому був не тільки одяг, а й постільні речі, які теж часто прикрашали вишитими орнаментами.
Мода на вишиті картинки на подушках з'явилася набагато пізніше – вже в 18-19 столітті, раніше в ході були в основному прості орнаментальні візерунки в різних інтерпретаціях.
В наш час далеко не будь-яка жінка – майстриня. При цьому ручна вишивка коштує дуже дорого і має великий попит. Якщо ви вирішили освоїти таке гарне мистецтво, доведеться докласти часу та старання.
Багато виробників пропонують готові набори для вишивки подушок. Вони співслужать хорошу службу тим умілицям, які лише починають заняття творчістю та тим, хто обмежений у часі. У наборі представлена заготовка для подушки (лицьова та нижня частина), голка, нитки та схема.
Додатково вам знадобляться гострі невеликі ножиці, п'яльці та можливо наперсток.
Вишивка подушки хрестом — традиції наших предків, що ожили.
Горезвісний «хрестик» – це найстаріша і найпопулярніша на сьогоднішній момент техніка вишивки. Чому так? Та тому, що вона найпростіша, складається лише з двох перехресних стібків, а ось виконані в цій техніці роботи можуть бути справжніми шедеврами.
Вишивка хрестом подушки унікальна ще й тим, що не потребує спеціальних матеріалів та приготувань. Як основу можна вибрати будь-яку тканину, але бажано з видимими переплетеннями-клітинками. Це може бути льон, гобеленова тканина, бязь, бавовна або спеціальна канва. Нам знадобиться готова набита подушка, тканина для нижньої частини та тканина для верху. Можна спочатку пошити наволочку з трьох сторін і вже потім приступати до вишивки, але зручніше робити навпаки.
У продажу є набори для вишивки подушок хрестиком – як правило, в них використовується тканина "страмін" – це щільна жорстка канва з великими віконцями переплетень. Нитки для страміна підходять дуже об'ємні, що нагадують в'язальні. Мінус таких наборів – хрестики будуть досить великими, проте вони відмінно підійдуть для вишивки дитячої подушки – веселою та яскравою.
Якщо ви хочете бачити саме витончену тонку роботу, варто почати вишивку подушки з виготовлення вишитої картини. По краях канви обов'язково залишайте по 2-3 сантиметри припуску, адже ця частина пришиватиметься до задньої.
Нитки підійдуть будь-які, які вам більше подобаються. Краще не вишивати в одну нитку, тому що картина вийде досить блякла. Вишивка подушок вовною робить виріб більш практичним – такі нитки не дуже примхливі.
Після того, як ви перестали вишивати, потрібно буде вирізати задню частину за розміром лицьової канви. У неї за бажанням можна вшити блискавку (посередині або збоку) для того, щоб наволочку можна було прати. Однак частіше наволочка просто застрачується з трьох сторін, потім стирається та гладиться. Після того, як ви помістили в неї подушку, наволочка зашивається з четвертого боку вручну не дуже міцно. Це дозволяє при необхідності розпустити шов і випрати виріб у процесі використання.
Ніжна та оригінальна вишивка подушки стрічками
Вишивка стрічками подушки на перший погляд може бути досить складною. Адже варто лише поглянути на неймовірну красу вишитих у такій техніці виробів (найвиграшнішою вона виглядає при відтворенні об'ємних кольорів атласними стрічками), як відразу відчуваєш непідробне захоплення. Однак потрібно лише трохи потренуватися і увійти у смак, як робота зі стрічками здаватиметься не більш складною, ніж звичайна вишивка.
Для початку роботи знадобиться той самий звичайний комплект: сітчаста тканина, голка, п'яльці і нитки (стрічки). Особливу увагу слід звернути на розмір стрічок – при вишивці зазвичай використовуються стрічки від 4 мм, але ви повинні обов'язково перевірити, чи увійдуть вони в вушко голки і комірку тканини.
При роботі з атласними стрічками потрібно обов'язково вибирати гостру голку з витягнутим вушком – при проколюванні вона не повинна залишати негарні затяжки, легко входячи. У вушці голки стрічка повинна поміщатися не скручуючись. Перед початком роботи на кінці стрічки потрібно буде зробити вузол, як ми робимо це під час шиття. Варто зауважити, що стрічки – це ті ж нитки і вишивати ними ми будемо за допомогою загальновідомих стібків – стебловий шов, стібок за голку. Однак є і свої специфічні стрічкові стібки.
Це тамбурний шов або шов ланцюжком, напівпетельки з прикріпленням, витягнуті стібки, витягнутий стібок з прикріпленнями, петельки, петельки по колу, вперед голку, петельки з прикріпленням зверху і т. д. Такі шви дозволяють створювати різні об'ємні елементи — квіти, птахів, комах.
Стрічками краще вишивати ті подушки, які будуть служити для декоративних цілей, а не за прямим призначенням. Така техніка дуже гарна, але водночас готовий виріб досить легко пошкодити, та й лежати на ньому буде не дуже зручно за рахунок об'ємної текстури.
Для любителів творчих експериментів можна порадити звернути увагу не лише на стандартні тканини, а й на денім, оксамит, шовк. На такій основі вишивка стрічками виглядатиме просто шикарно та незвично.
Техніка килимової вишивки досить ефектна і при цьому не надто складна. Її суть – у використанні спеціальної голки, яка допомагає створити справжній килимовий ворс будь-якої довжини. Довжина ворсу обчислюється так: від косого зрізу голки до пластмасової ручки, розділена навпіл. Для наочності: якщо вам потрібен ворс 1 см, голка висувається на 2 см.
Нитка втягується в голку за допомогою спеціального нитковдевателя (звичайним способом це досить складно зробити, адже товщина нитки велика). Проколюючи тканину, завжди встромляйте голку до упору. До речі, вставляти її у тканину завжди потрібно косим зрізом вліво. Акуратно витягнувши голку з тканини, через 1-2 мм можна робити наступний прокол. Важливо не піднімати голку високо при зворотних рухах, це призводить до появи ворсу різної довжини і навіть розпускання вишивки.
Для того, щоб візерунок вийшов красивим і акуратним, є кілька секретів. Перед початком роботи на тканину наноситься контур майбутньої вишивки олівцем або спеціальним фломастером. Вишиваються насамперед краї цього контуру — він ніби обводиться. Така техніка дозволяє не помилитися в майбутньому і не переплутати кольори. Потім обведена вишивка заповнюється стібками потрібного кольору. Це робиться праворуч наліво. Після вишивки малюнка можна приступати до тла. Тут контуру не буде, але техніка заповнення — та сама.
Відмінно підходить для виготовлення подушки в килимовій техніці звичайна лляна тканина, адже тут наявність видимих переплетень не така важлива. Великий плюс готового виробу – його можна і потрібно використовувати за прямим призначенням, від цього воно не розпуститься і не втратить вигляду. Килимові подушки дуже м'які, «махрові», яскраві їх обов'язково оцінять дітки.
Вишивка подушки бісером – копітка робота, яку оцінять усі
Вишивка бісером подушки – це особливе непросте мистецтво, яке вимагає уважності та посидючості. Якщо ви поки не гуру вишивки бісером, можна спробувати змішану техніку: вишивку хрестом подушки, а потім нанесення кількох цікавих акцентів за допомогою бісеру.
Тканину для вишивки бісером потрібно вибирати на кшталт канви, з видимим переплетенням. Голка має бути з невеликим вушком (попередньо перевірте, щоб на неї можна було нанизати навіть невеликі бісеринки). Кожна намистина бісеру нашивається ниткою в колір за допомогою стібка «напівхрест». Стежок дуже простий, з ним впораються навіть новачки, але дуже важливо рівно пришивати намистини.
Найчастіше бісер не використовується "поодинці" – їм прикрашають вишивку хрестиком, гладдю, вишивку атласними стрічками. Проте майстрині можуть спробувати розшити подушку виключно бісером. Для цього необхідно обов'язково використовувати спеціальну схему (придбану в магазині, роздруковану з інтернету або зроблену самостійно за спеціальною програмою), яка допоможе не помилитися при підрахунку кількості намистин.
Бісер для роботи варто вибрати хорошої якості, що має приблизно однакову величину. Це значно полегшить процес вишивки та зробить її ще красивішою.