Зонування в приватному будинку та фото зонування котеджу
Однак у сучасному інтер'єрі поділ будинку на зони може бути значно ширшим. Можна розділити житло на активну та пасивну зони, використовуючи для цього як вертикальні, так і горизонтальні перегородки. У будь-якому випадку при плануванні інтер'єру приміщень слід виходити із принципів раціональності.
Основною метою зонування будинку є практичне угрупування меблів та обладнання, призначених для виконання певних функцій, та створення в кожній із зон максимально комфортних умов перебування. При цьому враховується природне прагнення людей до відокремлення один від одного при виконанні різних дій, тому навіть умовне розмежування зони загального користування створює для всіх членів сім'ї сприятливу психофізичну обстановку.
Зонування котеджу: функціональне та комунікаційне
Фахівці розрізняють два основні види зонування заміського будинку: функціональний, тобто поділ усієї площі будинку на окремі функціональні зони, наприклад відпочинку та розваг (гостову), та комунікаційне, що передбачає скорочення відстаней на найбільш інтенсивних маршрутах між зонами або окремими приміщеннями, наприклад між кухнею та коморою, спальнею та санвузлом тощо.
Залежно від стилю життя та захоплень власників будинку функціональних зон може бути набагато більше двох традиційних. Так, наприклад, як на етапі розробки проекту, таки при створенні інтер'єру можуть бути сформовані зони індивідуального та загального користування, робочі, ігрові, спортивні приміщення, зони для спеціальних занять (наприклад, музикою) тощо. Слід також враховувати, що два Основні види зонування котеджу досить часто конфліктують між собою. Тому, підготувавши проект з функціональної точки зору, слід уважно вивчити його щодо комунікаційного зонування. Адже може вийти так, що максимально далеко розвівши, наприклад, зони відпочинку та заняття спортом, людина після інтенсивних занять у несвіжій спортивній формі перетинатиме весь будинок для прийняття душу.
Якщо площа будинку не дозволяє здійснити ефективне функціональне зонування за принципом «одна кімната — одна зона», виникає необхідність створення різних зон в межах одного приміщення.
Подивіться на фото зонування будинку: найпростіший спосіб поділу приміщення за допомогою предметів інтер'єру полягає в комбінуванні меблів та обладнання, призначених для виконання однієї або кількох однорідних функцій, наприклад м'яких меблів, журнального столика та тумби з апаратурою, у місці, призначеному для прослуховування музики, перегляду телепрограм.
Правильно групуючи предмети, можна в загальній кімнаті створити зони для денного та нічного відпочинку, для їжі, для роботи і т. д., а в дитячій організувати незалежні зони для сну, навчання та ігор.
Поділ будинку на активну та пасивну зони
Ще одна особливість створення різних зон за допомогою предметів інтер'єру полягає у виборі способу поділу активної та пасивної зон та організації ізольованих підходів до них. Багато в чому це залежить від вашої фантазії. Такий варіант зонування може бути реалізований за допомогою предметів м'яких меблів, подіумів (частина підлоги піднята над основним покриттям на 10-20 см), шаф, полиць і стелажів, розсувних перегородок і навіть звичайного килима на підлозі (він може підкреслити відособленість однієї з зон, наприклад, зони відпочинку).
Останнім часом став дуже популярним варіант зонування із використанням книжкових полиць. Ними можна легко вигородити куточок для кабінету, для ігрової (тоді на полицях стоятимуть не лише книжки, а й іграшки), для місця відпочинку (на стелажах можуть бути домашні рослини).
Кухню зі їдальнею також можна розділити за допомогою «поличної» перегородки. На ній можна розмістити куховарські книги та начиння, банки для спецій тощо.
Перегородки, виконані з використанням книжкових полиць, можуть бути як відкритими, так і заскленими з одного або обох сторін. У таку перегородку можна вбудувати акваріум чи тераріум.
Таким чином, існують два варіанти зонування за допомогою предметів інтер'єру: вертикальне (використання меблів та прозорих або непрозорих перегородок) та горизонтальне (виділення площ різними оформлювальними прийомами). Як правило, вертикальне зонування застосовують для великих і добре освітлюваних денним світлом кімнат, в яких меблі не порушують цілісність сприйняття простору. У невеликих кімнатах краще зупинитися на горизонтальному зонуванні або, як виняток, на вертикальному, виконаному за допомогою меблів невеликої висоти (шафи краще виключити, а використовувати м'які меблі, невисокі полиці тощо).