Індустрія моди: звідки береться мода, характеристика моди
Як так виходить, що тенденції повторюються в колекціях різних дизайнерів – вони заздалегідь домовляються? А якби не було всіх цих будинків моди та численних виробників одягу, то моди теж не було б, і всі б ходили однакові? Як з'явилася мода: чи існувала вона за старих часів чи це новий винахід? Відповіді ці запитання змушують подивитись легковажне непостійне явище більш поважно.
У епоху пізнього Середньовіччя у Європі виникла до того часу небачена ситуація: всіляких покроїв і найменувань костюма стало багато. Представники вищих станів вже не задовольнялися простим і однотипним одягом, що довго залишалися незмінними. Згідно з новим віянням, кожна поважна людина благородного походження намагалася виділитися і всіляко підкреслити свої переваги відповідно до тогочасних стандартів краси.
Передбачуваною причиною виникнення такого костюмного розмаїття є ослаблення впливу церковних догматів. У духовній культурі виявляється місце для земних, мирських цінностей, отже, історія розвитку моди починає йти у новому напрямі. Складаються культ Прекрасної Жінки, придворний етикет, куртуазна література. Тілесна краса перестає вважатися гріховним явищем, і її прагнуть підкреслити різноманітними вбраннями.
Правила поєднання різних предметів одягу у одному костюмі стали називати «мода» (від латів. modus – міра, образ, спосіб, правило, норма). Ці правила, характеристики моди були створені аристократами для аристократів, проте вони стали наслідувати багаті городяни. Таке порушення станових норм викликало хвилю заборон. Доходило до кумедного: у державних указах щодо індустрії моди регламентувалися довжина шлейфу, висота головного убору, особливості крою та декору, дозволені представникам різних станів. Таким було народження моди у європейській цивілізації.
З самого виникнення мода грала роль соціального маркера. Довгий час вона відокремлювала аристократів від простолюдинів. Усередині вищого світу поступово виділилися свої законодавці мод, які переважно мають велику політичну вагу. Так, у Франції за часів царювання малолітнього короля Людовіка XIV став популярний напівдитячий одяг, і придворні носили його з усією серйозністю, висловлюючи цим вірнопідданські почуття. Вплив моди змушував показувати свою приналежність до якоїсь групи та вірність їй.
Ця функція зберігається досі. Багато соціологів вважають саме потребу висловити свою приналежність до певної соціальної групи генератором, двигуном, головною характеристикою моди. Відповідно до цієї теорії, моди ніхто не вигадує. Як з'явилася мода? Вона виникла як така собі певне суспільне явище.
На користь цієї теорії історії розвитку моди свідчить спостереження за групами підлітків. Для них надзвичайно важливо бути прийнятими у групі однолітків. Тінейджери об'єднуються в групи за різними ознаками: шанувальники музичних груп та напрямків, любителі комп'ютерних ігор чи екстремальних видів спорту або просто компанії друзів, які мешкають в одному дворі. Кожна підліткова група може мати свій «дрес-код», свою характеристику моди, яка надійно відокремлює «своїх» від «чужих».
Особливо яскраво мода як соціальне явище представлена в одязі молодіжних субкультур. Нині це шанувальники аніме, готи, емо, любителі паркуру. Років двадцять-тридцять тому це були рокери, металісти. Ще раніше хіпі, стиляги. У кожному поколінні є такі об'єднання молодих людей. Вони з'являються у будь-якому суспільстві, де є можливість вільно виявляти свою волю, та обмежені одним поколінням. Нерідко використовується поєднання стилів в одязі, і часом стає неможливим визначити, до якої саме субкультури належить та чи інша молода людина.
Коли тінейджери дорослішають, їм стає важливіше приналежність до інших груп з іншими дрес-кодами. І ось уже колишні підлітки одягаються як студенти, потім як молоді спеціалісти, бізнесмени, керівники як батьки наступного покоління дітей. Ці діти, у свою чергу, створять свої групи та свою моду. Мода як соціальне явище продовжить розвиватися по спіралі, а згодом знову повернеться на колишній виток.
Дизайнери та вплив моди
Дизайнери та виробники одягу лише використовують уже існуючі в суспільстві тенденції. Наприклад, є марки одягу, що спеціалізуються на підліткових субкультур. Завдання дизайнерів зрозуміти філософію та візуальні переваги якоїсь відносно великої групи тінейджерів і придумати одяг, взуття, аксесуари, які будуть мати попит у цієї категорії молодих людей.
Для виробників одягу, взуття, аксесуарів мода є вітром, що наповнює вітрила індустрії моди. Про вітрильник не можна сказати, що він створює вітер, але рухається він за допомогою цього вітру, і завдяки вітрильнику стихія стає видимою та корисною.
Мода – це індустрія, в якій обертаються суттєві гроші, і даремно ризикувати ними ніхто не хоче. Якщо те, що пропонують дизайнери, не знайде відгуку у споживачів, то виробник зазнає збитків до розорення. Отже, всі дизайнери намагаються мінімізувати ризики і більшу частину колекції робити з таким розрахунком, щоб вгадати попит. І тут ми впритул підходимо до питання, а звідки беруться очікування публіки?
Існують різні соціальні чинники, що формують модні течії. Вплив моди у загальному плані можна описати словами «спосіб життя покупців, безліч їх актуальні потреби». Іншими словами, це ми з вами формуємо моду, самі того не усвідомлюючи. Формуємо своїм життям тим, куди ми ходимо, де працюємо, з ким спілкуємося, як розважаємось, кого обожнюємо чи ненавидимо, про що говоримо, які фільми та передачі дивимося, що читаємо, на яких форумах сидимо та що обговорюємо. У всьому цьому вируючому середовищі можна вловити популярні важливі теми, вони й лягають в основу нової моди. Треба тільки перекласти це з однієї мови на іншу. І тут у справу вступають професійні прогнозисти моди.
Прогнозування моди
Є кілька підходів до прогнозування моди. Один із них формальний, наукоподібний. Він ґрунтується на розумінні модних циклів. Спостереження за зміною моди протягом багатьох років дозволило зібрати великий статистичний матеріал та виявити великі та малі періоди повернення певних силуетів костюма, кольорової гами, а також окремо форми рукава, коміра, туфель, розміру та розташування деталей тощо. Це дозволяє сформувати якусь базу, ґрунтуючись на так званому прогнозуванні моди. Зрозуміло, повернення модних форм – це не буквальне повторення того, що було. Щоразу треба припустити, як має виглядати стара тенденція в світі, що змінився. А це вимагає від фахівця із прогнозування моди гарного чуття.
Інший підхід (втім він чудово доповнює перший) – спостереження за суспільством. Найгостріші тенденції народжуються не в майстернях дизайнерів і не на подіумах. Так, Мері Куант якось побачила, в чому дівчата з робочих околиць Лондона ходять на танці, і «вигадала» міні-спідницю.
Звичайно, не будь-яка тенденція – це «злодійство» у народу. Але це обов'язкове спостереження. Ловці тенденцій ходять у культові клуби та ресторани; дивляться популярні кінокартини та знають, які фільми категорії А зараз у виробництві; вони читають книги-бестселери та популярних блогерів; їздять у подорожі до модних країн.
А ще вони намагаються зрозуміти, що буде цікаво та важливо після того, як суспільство втомиться від нинішньої моди.
Це і є вищий клас роботи з прогнозування моди – наука на межі інтуїції або інтуїція на межі науки. Не треба бути семи п'ядей на лобі, щоб передбачити, що Олімпіада в Сочі породить у світі сплеск інтересу до всього російського. Такі прогнози є очевидними. Але знайти антитезу до популярної теми та сформулювати її – це гарне завдання, вирішити яке можуть одиниці.
Результати роботи провідних фахівців із прогнозування моди виходять у вигляді буклетів, купити які можуть лише представники верхнього сегменту фешн-індустрії. І річ тут не у високій ціні, а в тому, що це закрита інформація, яку намагаються не доводити до широких мас. Є варіанти простіші, вони більш доступні та масові, але й рівень прогнозу в них класом нижчий. А деякі виробники одягу, не мудруючи лукаво, просто копіюють колекції провідних брендів. Ось і весь секрет «таємної змови» дизайнерів.