Токсічна мати: що робити?
Тема батьків та дітей буде невичерпною, здається, взагалі завжди. Але сьогодні ми хотіли б поговорити не стільки про батьків, скільки про матерів. Як правило, матері в сім’ї відрізняються більшою токсичністю та конфліктністю (безумовно, є й винятки). Що робити, якщо ваша мати — токсична людина і ви, скільки пам’ятаєте, з нею воюєте?
Токсічна мати: що робити?
Токсичні матері бувають дуже різними. Хтось замучив свою дитину гіперопікою до такого ступеня, що вона і до тридцяти років до жахів несамостійна, хтось зловживав критикою і, буквально, поховав адекватну самооцінку свого чада. На жаль, виховують нас так, що ми буквально вбираємо в себе те, що мати — це найближча нам людина, яка бажає нам лише гарного. Нескладно здогадатися, що це не зовсім так. Трапляються випадки, наприклад, ревнощів матері до дочки: заздрити її красі, жіночому щастю, практично будь-яким якостям. І далеко не завжди мами можуть порадити оптимальний спосіб розв’язання тієї чи іншої проблеми, хоча б тому, що світогляд у всіх різний, життєвий досвід теж, все це може у вас просто перетинатися.
Вразливість до дій токсичних матерів, окрім усього іншого, можна пояснити тим, що людина, яка вас виховувала і бачила з самого народження до сьогоднішнього моменту, найкраще знає ваші слабкі місця і точково б’є саме туди. І якщо ви зрозуміли, що це робиться цілком свідомо, хоч і прикривається добрими намірами, то від такої людини потрібно максимально дистанціюватися.
Але що робити, якщо кожна зустріч з матір’ю вас спустошує, а ця людина не краплі не шкодує ваші почуття ні з якого приводу?
По-перше, найоптимальніше, потрібно дистанціюватися від матері, намагатися рідше її бачити. Можна вибрати «географічний» спосіб, тобто роз’їхатися хоча б різними квартирами. Деякі вибирають виїхати в зовсім інше місто, аби менше контактувати. Мінімум контактів – це, мабуть, оптимальне рішення. Можна також вибірково та дозовано надавати їй інформацію про себе. Це вже знизить вплив, особливо в тих випадках, коли у вас поки немає можливості змінити місце проживання. Підкоригуйте свій спосіб життя так, щоб мінімально з нею контактувати.
По-друге, варто вдатися до способу бумеранга: запишіть всі її фрази, що смертельно ранять вас, і надішліть у вигляді цитат з супровідним листом. Ситуація може ускладнитися тим, що далеко не всі матері усвідомлюють, що вони ранять вас будь-якими словами. А деякі взагалі здатні заперечувати сказане, чим ранять дочок ще більше.
Є важливий момент: ви можете відчути нестачу матері при втраті контактів із нею. Справжню матір ніким не заміниш, але іноді можливо знайти "наставницю-подругу", краще, якщо це буде подруга або приємна особисто вам старша жінка.
Якщо мати переходить межі в діалозі з вами, ви повинні її вчасно зупинити і дати відсіч, пояснивши, що її слова вас поранять. Не всяка мати усвідомлює, що може завдати емоційного болю дитині. Намагайтеся бачити в ній просто жінку, а не матір. Тоді її фрази менше зачіпатимуть. Звичайно, це момент краще пропрацювати на психотерапії: оскільки установки про цінність у житті матері просто так від вас не підуть.
Чи потрібно зовсім спалювати мости?
У деяких випадках – так. Це крайня міра, але трапляються випадки, коли розлучитися назавжди життєво необхідно. Якщо щоразу після спілкування з матір’ю ви почуваєтеся приниженим і спустошеним, краще виключити такі зустрічі з життя назовсім: аж до переїзду до іншого міста чи іншої країни.
Головне — не відчувати жалю та почуття провини. За наявності жалю та почуття провини, щоразу прокручуйте ті фрази, які вас поранили при спілкуванні з нею і ті вчинки, після яких ви прийшли до рішення спалити всі мости. Краще, звичайно, зробити так, щоб розрив не був остаточним, щоб це була лише пауза у стосунках. Таке «обнулення лічильника» сприятливо позначається на відносинах надалі.