Уреаплазма у жінок: причини та симптоми, норма та методи лікування
Інші, звані патогенними, здатні завдавати серйозної шкоди, а деякі з них (умовно-патогенні) можуть досить довго жити поруч із клітинами людського тіла, не проявляючи патогенної активності, доки не виявляться у сприятливих умовах для розмноження.
Зокрема, одним з таких мікроорганізмів є уреаплазма, яка відноситься до роду мікоплазма і за своїми властивостями є чимось середнім між вірусами та організмами, що складаються з однієї клітини. Особливістю її є те, що вона не має клітинної стінки, як і всі мікоплазми.
На сьогоднішній день немає єдиної думки щодо того, наскільки вона є небезпечною для здоров’я людини. Одні вчені стверджують, що велика кількість людей, які ведуть активне статеве життя, можуть бути носіями уреаплазми, не будучи хворими. Інші вчені наводять достовірні дані, що через кілька днів після введення в сечівник чоловіків-добровольців чистої культури цього збудника відбулося запалення сечівника (уретрит) з усіма його симптомами. Більшістю сучасних лікарів уреаплазма належить до умовно-патогенних мікроорганізмів.
Що таке уреаплазма у жінок?
Відомо, що уреаплазма у жінок може проявляти себе як патогенний організм, провокуючи такі запальні процеси в сечостатевій сфері, як цистит, кольпіт, ерозія шийки матки, запалення придатків матки, відіграє значну роль у невиношуванні плода або передчасних пологів. З іншого боку, уреаплазма виявляє такі властивості лише за умов, коли з якихось причин перестають працювати захисні сили організму, на відміну від хламідій та генітальних мікоплазм, які достовірно визначені як патогенні мікроорганізми. Так, у здорової жінки норма уреаплазми може становити не більше 10 у 4 ступені.
Лікувати уреаплазму обов’язково лікарі рекомендують при вагітності, при підготовці до екстракорпорального запліднення або інших гінекологічних операцій, тому що навіть мала кількість цих мікроорганізмів під час настання вагітності або після операції може різко збільшитися. Під час вагітності захисні сили організму падають або перенаправляються на виношування протягом довгих місяців майбутнього малюка. Тоді деякі інфекції можуть активізуватись, крім того, з’являється можливість для розмноження нових збудників. Велика увага приділяється при обстеженнях таких видів уреаплазми у жінок, як Ureaplasma parvum та Ureaplasma urealyticum. При цьому вважається, що остання надає активніший вплив на виникнення захворювань сечостатевої системи у жінок, ніж уреаплазма парвум.
Симптоми уреаплазми у жінок
За допомогою сучасної діагностики цього збудника часто можна виявити у жінок, які не мають скарг щодо роботи сечостатевої системи, адже уреаплазмоз як такий мало турбує хворих, а найчастіше може і не виявлятися взагалі. Оскільки ж симптоми уреаплазми у жінок не мають чіткої виразності, і залежать від того, який орган був уражений даною інфекцією, лікарям буває важко визначити, чи саме цей мікроорганізм був першопричиною хвороби або тільки посилив наявний запальний процес.
Потрапивши одного разу в сечостатеву систему, виділяючи спеціальні білки, уреаплазма прикріплюється до його стін і починає своє розмноження. У цей час головним фактором захисту внутрішніх органів від неї є нормальна мікрофлора, зокрема лактобактерії, що підтримують кисле середовище, в якому уреаплазма не здатна сильно збільшувати свою чисельність. Відповідно, навіть після потрапляння всередину організму жінки уреаплазма здатна довгий час ніяк не виявляти себе.
Після тривалого прийому антибіотиків або серйозних операційних втручань, коли порушується загальний імунітет, а разом з ним і внутрішнє співвідношення мікроорганізмів кількість уреаплазми може почати швидко збільшуватися, пригнічуючи розмноження корисних бактерій. Таким чином, навіть не будучи першопричиною того чи іншого запального процесу, а лише створюючи сприятливий фон для власного розвитку і для розвитку інших хвороботворних бактерій (наприклад, хламідій, гонококів, золотистого стафілокока), уреаплазма може завдавати значної шкоди тим органам, які трапляються на її шляхи. Ознаки уреаплазми у жінок починають проявлятися через 3-5 тижнів з цього моменту у вигляді печіння або сверблячки при сечовипусканні, невисокій температурі, виділеннях та неприємних відчуттях у промежині. Сама хвороба може протікати як у гострій,
Якщо імунітет сильно ослаблений, і активність власних лактобактерій серйозно знижена, то уреаплазма може розвиватися глибше в сечостатеву систему, сприяючи розвитку ендометриту, цервіциту або запалення придатків. Симптомами вже ендометриту будуть порушення місячного циклу, довгі та рясні кровотечі, що тягнуть біль у нижній частині живота. При запальному процесі в маткових трубах можуть виникати так звані спайки, які відіграють значну роль у безплідності чи виникненні позаматкової вагітності.
Слід звернути увагу на такі симптоми, які можуть вказувати на збільшення уреаплазми у жінок:
- кілька прозорих виділень;
- відчуття печіння або навіть болю при сечовипусканні;
- сильний біль, що тягне внизу живота в проміжках між місячними.
Наслідками нелікованої уреаплазми у жінок можуть бути запалення та спайки в маткових трубах, різні патології матки та яєчників, викидні або передчасні пологи. Після проходження дитини (особливо недоношеної) по родових шляхах інфікованої уреаплазмою жінки можуть розвиватися бронхолегеневі захворювання.
Однак багатьма лікарями наявність в організмі уреаплазми не розглядається як основна причина безпліддя та викидня, оскільки на можливість завагітніти та виносити дитину часто впливає не власне присутність того чи іншого збудника, а наявність у внутрішніх органах запального процесу. Треба знати, що виявлений під час вагітності уреаплазмоз не буде показанням для її переривання, але його необхідно буде піддати лікарському спостереженню та лікуванню. На етапі планування вагітності виявлена у жінки уреаплазма є приводом для проведення обстеження та лікування її партнера, оскільки уреаплазмоз може сприяти порушенню його репродуктивної функції.
Причини появи уреаплазми у жінок
Звичайно, дізнавшись про такі серйозні наслідки невилікуваного уреаплазмозу, багато хто поставить питання, звідки береться уреаплазма у жінок. Оскільки ця інфекція відноситься до розряду статевих, то і передається вона при незахищеному презервативовому статевому контакті з зараженим партнером або при частій зміні статевих партнерів. Але такий спосіб не єдиний для влучення в організм цього збудника. Хоча уреаплазмоз є статевою інфекцією, заразитися нею можуть навіть немовлята. Якщо мати мала це захворювання до і під час вагітності, то висока ймовірність того, що при проходженні родових шляхів буде заражений і плід. При цьому у маленької дитини це захворювання проявиться насамперед не на статевих органах, а на оболонках носоглотки та дихальних шляхів, розвиваючись у бронхіт чи пневмонію.
Отже, існує кілька причин попадання цієї інфекції в організм:
- зараження уреаплазмами у жінок статевим шляхом від інфікованого чоловіка стоїть першому місці серед інших причин виникнення уреаплазмозу, і це має серйозну доказову базу;
- у дівчаток і дівчат, що ще не жили статевим життям, виявлена уреаплазма могла потрапити із зараженого організму матері під час пологів;
- хоча достовірних підтверджень контактно-побутового зараження немає, проте такий спосіб може бути однією з причин уреаплазми у жінок, оскільки є наукові докази здатності уреаплазм виживати якийсь час поза людським організмом на нижній білизні або іншому одязі, на поверхні ванної або унітазу, сауни, басейну, душових у громадських місцях. Наприклад, були досліджені методом ПЛР сидіння у громадських жіночих туалетах, на деяких з них було виявлено уреаплазму уреалітикум.
Діагностика та лікування уреаплазми у жінок
Діагностика уреаплазмозу в сучасній медицині здійснюється декількома методами, з яких найбільш поширеними є метод ПЛР (розшифровується як «полімеразна ланцюгова реакція») та бактеріологічний (культуральний) метод. За допомогою ПЛР визначається власне ДНК збудника. Цей метод використовується, передусім, визначення наявності збудника в організмі, і отриманий негативний результат свідчить, що уреаплазми в організмі немає. Однак цим методом не визначається кількість мікроорганізмів, якщо результат є позитивним.
За допомогою культурального методу можна точно визначити кількість мікроорганізмів. Для бакпосіву мазок міститься в живильне середовище, на якому вони вирощуються.
Якщо кількість виявлених мікроорганізмів становить менше 10 в 4 ступені та відсутні явні прояви запального процесу, то лікування призначається тільки жінкам, що планують вагітність. Найчастіше лікар може призначити імуномодулюючі препарати, які допомагають організму самому боротися з цією інфекцією.
Якщо культуральний аналіз показав перевищення цієї норми, тоді лікар призначить жінці лікування уреаплазми, можливо, із застосуванням антибіотиків. При цьому треба знати, що збудник уреаплазмозу досить легко пристосовується до різних класів антибіотиків. Лікування зазвичай складається з прийому антибіотиків макролідної або хінолонової групи, оскільки багато авторів наукових досліджень відзначають стійкість його до тетрациклінів, що застосовувалися для лікування цієї інфекції раніше. Дослідження 2019 року виявили наявність у жінок штамів уреаплазми парвум, які були стійкі навіть до антибіотиків хінолонового ряду (офлоксацин, пефлоксацин) та макролідної групи (еритроміцин, азитроміцин).
У зв’язку з цим треба розуміти, що тільки лікар зможе шляхом культурального аналізу на визначення чутливості уреаплазм до антибіотиків визначити, як правильно лікувати уреаплазму у жінки, і призначити потрібний препарат, тим більше, що при вагітності багато перелічених антибіотиків просто небезпечні для життя і здоров’я майбутньої дитини. Після проведеного лікування призначається кілька контрольних аналізів кількість збудника в організмі.
При цьому якщо жінка має постійний статевий партнер, то обстеження часто може бути призначене і йому. Нерідкими можуть бути ситуації, коли в одного з партнерів присутні клінічні прояви запалення (виділення зі статевих шляхів, свербіж, печіння при сечовипусканні тощо) і аналіз показує рівень уреаплазми вище норми. У той же час у партнера немає ознак запального процесу, але при аналізі і у нього виявляються ці мікроорганізми до 10 в 4 ступені. У цьому випадку лікар обов’язково призначить лікування обом партнерам, оскільки в одного з них імунітет не справляється з присутністю цих збудників, які сприяють запаленням внутрішніх органів, і незахищений статевий контакт викликатиме нові наслідки.
Методами профілактики уреаплазмозу буде насамперед використання презервативу при статевому контакті та ретельне дотримання правил особистої гігієни у громадських місцях. Крім того, треба знати, що в нормі сечостатева система у здорової людини налаштована на попередження розмноження всередині чужорідних мікроорганізмів. У жінок головну роль при цьому відіграє рівень кислотності у статевій системі, оскільки кисле середовище не дає можливості розмножуватися умовно-патогенним мікроорганізмам. Після захворювань (загальних та сечостатевої сфери), а також при інших порушеннях мікрофлори рівень кислотності змінюється, і місцевий захист організму різко знижується, що дозволяє збудникам захворювань сечостатевої сфери швидко почати розмножуватися.
Також значна роль у профілактиці та лікуванні уреаплазми у жінок відіграє попередження ослаблення загальної імунної системи. У тому числі на це впливають здорове харчування (з великою кількістю фруктів та овочів та мінімальним вмістом у раціоні легкозасвоюваних вуглеводів типу тортів та тістечок), активний спосіб життя, недопущення переохолодження сечостатевих органів (що сприяє розвитку інфекційних організмів), фізичні вправи на свіжому повітрі або хоча б прогулянки), які позитивно позначаються на роботі імунітету, зміцнюючи його та дозволяючи протистояти різним інфекціям, у тому числі статевим.